#Міжнародний_день_рідної_мови
21.02.2026р.
«Слово, що єднає серця» 
20.02.2026р. У Криворізькій гімназії №45 відбувся захід до Міжнародного дня рідної мови “Мовне серце нації”.
Сьогодні учні та вчителі з любов’ю говорили про українське слово — мелодійне, багате, сильне. Лунали вірші, пісні, цікаві факти, вікторини та флешмоб «Моя Україна».
Ми згадали тих, хто віддав життя за право говорити українською, і ще раз переконалися: мова — це наша зброя, наша душа, наша гордість.
Коли дитячі долоні тримають синьо-жовті стрічки…
20.02.2026р. у 3-А ми говорили про те, що для нас означає українська мова.
Я дивилася на дітей у вишиванках, на їхні серйозні очі, коли вони вимовляли слова «рідна», «вільна», «милозвучна». Ми разом складали промінчики до нашого мовного сонця — і кожне слово звучало щиро. Хтось сказав «калинова», хтось — «мудра», а хтось тихо додав: «бо вона наша».
Ми зав’язували синьо-жовті стрічки — маленький жест, але з великим змістом. Діти простягали руки вперед, ніби об’єднуючись у спільному колі. У цей момент я відчула, як важливо те, що ми робимо. Бо мова — це не просто правила й вправи. Це про пам’ять. Про родину. Про те, ким ми є.
Коли вони тримали таблички «Говори українською», «Мова — серце нації», я бачила не просто слова. Я бачила впевненість. І віру.
Я, Черкаська Оксана Олегівна, пишаюся своїм 3-А. Сьогодні вони не просто говорили про мову — вони її відчували. 
«Дерево рідного слова» 
19.02.2026р. У 1-А класі (вчитель Цуканова Олена іванівна) відбувся теплий і по-справжньому щирий захід, присвячений рідній мові. Маленькі першокласники занурилися у світ українського слова через гру, рух і творчість.
Розпочали з «Мовної розминки» — діти активно відповідали на запитання, добирали слова, пригадували знайомі вислови. Було багато усмішок і бажання сказати свою думку.
Працюючи в командах, учні змагалися у грі «Збери прислів’я». Маленькі дослідники слова уважно складали частини висловів, обговорювали варіанти й раділи, коли знаходили правильне продовження. Вчилися слухати одне одного та домовлятися.
Особливою частиною стало створення арт-об’єкта «Дерево рідної мови». Кожна дитина додала свій листочок зі словом, яке їй подобається. Так з’явилося наше спільне мовне дерево — яскраве, різнобарвне, живе.
Під час заходу першокласники зрозуміли, що мова — це не просто засіб спілкування. Це скарб, який об’єднує українців. І говорити українською — це красиво, модно та важливо.
«Знавці рідної мови» — думаємо, читаємо, говоримо українською
19.02.2026р. До Міжнародного дня рідної мови у 4-А класі (вчитель Гугля Наталія Петрівна) провели інтелектуальну гру «Знавець рідної мови». Сьогодні наш клас перетворився на маленьку мовну студію: із запитаннями, відповідями, роздумами й щирими емоціями.
Діти пригадували, якою називають українську мову — рідною, милозвучною, солов’їною, барвінковою. Читали висловлювання українських письменників, обговорювали їх зміст і намагалися пояснити, чому кожне слово про мову звучить так по-особливому. Було приємно чути, як четвертокласники вдумливо читають цитати та знаходять у них головну думку.
Окремою частиною заходу стали вірші про рідну мову. Діти декламували їх з хвилюванням і гордістю. У цих рядках — любов до України, до слова, до всього свого.
Під час гри учні відповідали на запитання, добирали продовження висловів, пояснювали значення слів, працювали в командах. Кожен мав можливість проявити себе — хтось швидко знаходив відповідь, хтось уважно аналізував, хтось упевнено читав уголос.
Наприкінці зробили спільне фото з символічними написами про любов до української мови. Бо для нас це не просто навчальний предмет. Це частина нашого щоденного життя.
Пишаюся своїми учнями. Вони не просто знають правила — вони відчувають слово.
«Я 
МОВУ»: говоримо, думаємо, відчуваємо українською»
19 лютого 2026р., учні 5-В класу (класний керівник Тверденко Олена Володимирівна) відзначили Міжнародний день рідної мови. Для нас, українців, мова — це не просто засіб спілкування. Це наша зброя, наш щит і наш найцінніший скарб, який передали нам предки.
Під час виховної години діти працювали біля інтерактивної панелі, шукали слова у філворді, змагалися, хто знайде більше, і щиро раділи кожній правильній відповіді.
Розгадували таємниці фразеологізмів і пробували пояснювати їх власними словами; Дізнавалися цікаві факти про українську мову — про «букву-чемпіона» та найдовші слова; Говорили про милозвучність і про те, чому українську називають «солов’їною»; Працювали з телефонами через QR-код і виконували інтерактивні завдання.Було приємно бачити, як діти включаються в розмову, як замислюються над значенням слів, як із гордістю тримають напис «Я 
МОВУ».
МОВУ».Пам’ятаймо: мова живе доти, доки нею говорять, мріють і кохають. Тож бережімо своє слово — щодня, у кожній розмові, у кожній думці.
