м.Кривий Ріг

вул.Сeргія Колачевського 170в

Телефон приймальні:

(068)-929-85-63

Електронна пошта:

school452008@ukr.net

28 листопада 2024 року у Криворізькій гімназії №45 відбулася важлива подія — відкриття меморіальної дошки на честь випускника школи, солдата Молчанова Максима Григоровича, який віддав своє життя за свободу і незалежність України.
Максим Молчанов народився 25 червня 1972 року в місті Дніпро. У 1984–1987 роках навчався в нашій школі, а пізніше здобув освіту техніка-механіка в Тернівському індустріальному технікумі. Протягом мирного життя працював водієм маршрутного таксі та дальнобійником.
З початком повномасштабної війни, 25 лютого 2022 року, Максим добровольцем став на захист України. Як водій 1-го відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки, він мужньо виконував бойові завдання.
10 червня 2024 року, проявивши виняткову стійкість, рішучість та героїзм, Максим загинув поблизу села Лук’янці Харківської області, захищаючи нашу землю від ворога.
За вірність військовій присязі та українському народові Максим нагороджений медаллю Національної гвардії України «За стійкість та незламність», а також нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
Відкриття меморіальної дошки стало не лише даниною пам’яті, а й нагадуванням кожному про величезну ціну, яку ми платимо за мирне небо та можливість жити у вільній державі.
Ми схиляємо голови в шані перед Максимом та його подвигом. Пам’ять про нього житиме в наших серцях вічно. Герої не вмирають — вони залишаються в наших душах як приклад мужності, честі та самопожертви.
Ми маємо пам’ятати про жертовність наших захисників. Адже, як казав поет:
“Хто за свободу в світі вмер,
Той вічно житиме у пам’яті народу.”
Слава Україні! Героям слава!

Відкриття меморіальної дошки Герою Антону Ольховику

5 червня 2024р. відбулося відкриття меморіальної дошки Герою-земляку, випускнику Криворізької гімназії №45, Антону Олександровичу Ольховику, який віддав своє життя за мирне майбутнє нашої країни.
Антон Ольховик народився 25 січня 1986 року в місті Кривий Ріг. З 30 листопада 1994 року по 22 червня 2001 року він навчався у нашій гімназії, тоді ще Криворізькій загальноосвітній школі № 45.
У 2005 році він закінчив Тернівський технікум Криворізького технічного університету. Працював слюсарем 2 розряду на ПРАТ «ПІВНГЗК».
13 січня 2023 року Антон був призваний на військову службу до Збройних Сил України. Він служив командиром відділення протитанкових ракетних комплексів взводу вогневої підтримки 10-ої десантно-штурмової роти 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0284.
25 жовтня 2023 року, вірний військовій присязі та українському народові, Антон проявив виключні мужність та героїзм, стійкість та рішучість у бою за Україну, її свободу і незалежність, і загинув поблизу населеного пункту Мала Токмачка, Пологівського району, Запорізької області.
Нагороджений Нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
Герої наші у безсмертя йдуть,
Щоб Україна мирно квітувала.
В серцях живих, полеглі оживуть,
У обелісках і меморіалах.
Вічна пам’ять усім героям, які ціною життя захищали нашу Батьківщину, і слава тим батькам, які виховали таких героїв!
 
 

Наш біль… Наша ГОРДІСТЬ

Війна – найстрашніше, що придумали люди, позбавила нас ще одного героя.
Заходить не стукаючи. Забирає не питаючи. За собою залишає сльози і смерть.
Наш учень, випускник 2014 року ДРОННІКОВ БОГДАН, 13.05.2024 року загинув на Харківщині під час виконання бойового завдання.
Наша вдячна пам’ять завжди буде берегти всіх своїх випускників!
“Ви не вийшли з того бою.
Ви не стали на коліна.
Ви зробили все для того,
Щоб не вмерла Україна!”
Сумуємо разом з родиною, з мамою, колегою, вчителькою математики Дронніковою Тетяною Сергіївною.
Низько схиляємо голови у глибокій скорботі.
Вічна пам’ять нашому Герою, Богдану Дроннікову, який захищав рідну Україну і кожного із нас!

Вшанування Героїв у Криворізькій гімназії №45

“Душа мого народу — ніби меч”, — ці слова видатного поета ніби передають глибину нашого почуття до тих, хто віддав своє життя за Україну. Сьогодні, 7 травня 2024 року, в нашій гімназії відбулася подія, яка нагадує нам про ціну нашої свободи і жертовність наших Героїв. Відкрито меморіальні дошки нашим випускникам, які поклали своє життя за нашу державу:
  • Солдату Ковернязі Михайлу Олеговичу
  • Старшому сержанту Кісілю Олексію Олександровичу
  • Солдату Бурбі Юрію Ігоровичу
  • Солдату Пугаченку Сергію Леонідовичу
  • Солдату Шевченку Владиславу Андрійовичу
  • Солдату Бондаренку Руслану Володимировичу
Ці імена — не просто слова, це — наша пам’ять, наша гордість і наш обов’язок. Ці пам’ятні дошки будуть нагадувати нам про те, що свобода ніколи не була безкоштовною, і що мирне майбутнє здобувається через величезні жертви.
Як писав Шевченко, “Розкуйтеся, братайтеся! Усі повалені кайдани, усі…” Ці Герої розкували наші кайдани, вони виборювали нам право на майбутнє. Вони не побоялися стати на захист рідної землі, і ми зобов’язані пам’ятати про їхню жертовність.
Меморіальні дошки, які ми сьогодні відкрили, нагадують нам про людське горе, про біль, який ніколи не зникне з сердець матерів, батьків, братів і сестер. Але вони також нагадують про гордість, яку ми маємо відчувати, знаючи, що такі люди були серед нас, що вони пішли на подвиг заради нас.
Закликаємо всіх пам’ятати і шанувати пам’ять наших Героїв. Вони завжди будуть з нами, у наших серцях, у нашій пам’яті, у нашій історії. Слава Україні! Слава Героям!
 

ГЕРОЇ не вмирають!
Вони живуть у кожному із нас!
Вони нас захищають
Вони нас закривають
Герої – світла янголи!

На жаль, сьогодні наша гімназійна громада схилила свої голови у глибокій скорботі… Найважче для вчителя – отримати гірку звістку про закінчення життєвого шляху учня.
Під час захисту державного кордону на Чернігівщині 03 липня 2023 року, виконуючи свої службові обов’язки, загинув випускник Криворізької гімназії №45 ВЛАДИСЛАВ ШЕВЧЕНКО. Йому мало бути 03.09.23 всього лише 26 років.
Добра, світла пам’ять про нашого учня. Влад – неймовірно щирий, позитивий хлопець. Створював настрій і гарну атмосферу на уроці з перших його хвилин.
Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.
ГЕРОЯМ СЛАВА!